- невідчепний
- —————————————————————————————невідче́пнийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
невідчепний — а, е. Який докучливо вимагає чого небудь, чіпляється з чим небудь (про людину); настирливий, надокучливий. || Якого важко позбутися, який проти волі зберігається у пам яті, у свідомості … Український тлумачний словник
невідв'язний — а, е. Те саме, що невідчепний … Український тлумачний словник
невідчепливий — а, е, рідко. Те саме, що невідчепний … Український тлумачний словник
невідчепність — ності, ж. Абстр. ім. до невідчепний … Український тлумачний словник
невідчепно — Присл. до невідчепний … Український тлумачний словник
нав'язливий — 1) (про людей, рідше тварин який викликає роздратування своїм частим звертанням, вимогою уваги до себе тощо; перев. про комах який не дає спокою), набридливий, настирливий, настирний, обридливий; невідчепний, невідв язний, у[в ]їдливий,… … Словник синонімів української мови
настирливий — а, е. 1) Який набридає, надокучає своїми діями, вчинками і т. ін.; набридливий, надокучливий. || перен. Який часто повторюється, одноманітно діє, неприємно вражаючи. 2) перен. Який довго, невідступно діє, виявляється (про думку, ідею і т. ін.);… … Український тлумачний словник
настирливий — 1) (який набридає своїми діями, учинками й под.), набридливий, обридливий, (на)докучний, (на)докучливий 2) перен. (який довго, невідступно діє, виявляється), невідчепний, нав язливий, наполегливий … Словник синонімів української мови